“Дідух в хату, біда з хати. Дідух у кожну родину, війна з України”

 02.01.2023 року працівники закладу зібралися у народознавчій світлиці, щоб дослідити яким був різдвяний дідух у давнину, що символізував та що з ним повязано в історії українського народу. Дослідили разом, що дідухом  називали сніп  тому, що він  був символом померлих прапрадідів.

Тому його й виносили з хати наприкінці свят, а душі померлих пращурів запрошували на святкування. У Західній Україні, різдвяні снопи палили на третій день Різдва, щоби зігріти прабатьків. Окрім того, спалення дідуха викликає асоціацію з принесенням людського життя у жертву з надією, що це сприятиме доброму врожаєві. У Карпатах дідух могли класти під стіл, а на Закарпатті під сніп ховалася дитина, котра мукала, щоб у новому році добре велася худоба.

Під час майстер-класу “Дідух в хату, біда з хати. Дідух у кожну родину, війна з України”, , який організувала І.Гуменюк, не тільки дізналися багато цікавого, але кожен спробував виготовити власний оберіг. В усіх вийшли прекрасні обереги, квітучі і запашні, бо до складу їх входили  пшениця, житло, ячмінь, льон, чебрець, материнка, лаванда, безсмертник….До майстер-класу готувалися цілий рік, педагоги насушили цілющого зілля заздалегідь.