Мова — душа народу, його життя, його  сутність. Завдяки мові   можемо сприймати ту чи іншу інформацію, накопичувати та передавати досвід. Найголовніше завдання педагога – навчити любити рідну мову з раннього дитинства, показати правильну стежину до вивчення рідної мови.

09 листопада з учнями 1 класу  було організовано  на високому методичному рівні  гру-мандрівку  «Мова – це віконця, через які людина бачить світ». Темою стали слова В.Сухомлинського не випадково. Багаторічний досвід роботи відомого педагога, чиї  ідеї  актуальні і до нашого часу, навчає  нас, що  маємо любити мову, якщо бажаємо знати її досконало.

Василь Сухомлинський стверджував, що мова –  це «духовне багатство народу», яке народ передає з покоління в покоління. Він  називає мову «невмирущим джерелом», з якого дитина отримує уявлення про свій край, свою Батьківщину, своє місто та навколишній світ. Більше того, педагог  запевняє, що якщо людина не любить рідну мову, то вона не може  любити і свою Батьківщину, бо  любов до Батьківщини розпочинається саме з рідного слова.

Отож, школярики не тільки ознайомилися зі словами великого педагога, але розповіли розучені напам’ять вірші про мову, співали пісень, працювали з прислів’ями про мову та приказками, розгадували загадки. Зацікавило їх і  оповідання В.Сухомлинського “Я хочу сказати своє слово”, яке вони прочитали разом з вихователем  та обговорили.