Освітня прграма Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина» Рівненської міської ради на 2019-2020 навчальний рік

СХВАЛЕНО:

педагогічною радою навчально-реабілітаційного центру

30 серпня 2019 року

протокол №1

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Директор навчально-реабілітаційного центру:

_______________ О.В.Петух

Наказ №54 о/д від 30.08.2019 р.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. Загальні положення ………………………………… РОЗДІЛ 2. Опис «моделі» випускника ………………………………РОЗДІЛ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи ………………РОЗДІЛ 4. Навчальний план та його обґрунтування ………………РОЗДІЛ 5. Особливості організації освітнього процесу ………РОЗДІЛ 6. Показник (вимірник) реалізації освітньої програми …РОЗДІЛ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі РОЗДІЛ 8. Вивчення та оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу на 2019-2020 навчальний рік РОЗДІЛ 9. Дошкільна освіта …

РОЗДІЛ 10. Освітня програма школи І ступеня……………………………. РОЗДІЛ 11. Освітня програма школи ІІ ступеня …………………………….

РОЗДІЛ 1. Загальні положення

Рівненський навчально-реабілітаційний центр «Особлива дитина» Рівненської міської ради – це заклад загальної середньої освіти, що забезпечує освіту дітей з особливими освітніми потребами.

РНРЦ «Особлива дитина» знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, печатку, штампи, ідентифікаційний номер.

Засновником закладу освіти є територіальна громада міста Рівне в особі Рівненської міської ради. Уповноваженим органом засновника з питань освіти є управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради.

РНРЦ «Особлива дитина» є закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів та провадить освітню діяльність за КВЕД-2010:

85.31 Загальна середня освіта

85.20 Початкова освіта

85.10 Дошкільна освіта,

забезпечуючи здобуття дошкільної освіти; початкової (І ступінь) та базової (ІІ ступінь) середньої освіти (довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА №806229 від 15.04.2013 року).

Навчально-реабілітаційний центр у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положенням про навчально-реабілітаційний центр, Положенням про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію, спеціальними законами, іншими актами законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, рішеннями Рівненської міської ради або уповноваженого нею органу управління освіти, Статутом.

Головною метою закладу освіти є реалізація права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (дітей з вадами слуху, зору, тяжкими системними мовленнєвими порушеннями, тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату у поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку), їх інтеграція в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень; різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості з особливими освітніми потребами, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Головними завданнями навчально-реабілітаційного центру є:

– забезпечення права дітей зі складними порушеннями розвитку на здобуття відповідного рівня дошкільної, початкової та базової середньої освіти відповідно до їх можливостей, здібностей з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку (діти зі складними порушеннями – це діти з порушеннями слуху, зору, тяжкими системними мовленнєвими порушеннями, тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату у поєднанні з порушеннями розумового розвитку, затримкою психічного розвитку);

– забезпечення ранньої соціалізації та підготовки таких дітей до здобуття відповідного рівня освіти шляхом спеціально організованого освітнього процесу в комплексі з психолог-педагогічною, медичною, фізичною, соціальною реабілітацією, корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією;

– надання корекційно-реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда;

– забезпечення системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з урахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку;

– забезпечення виконання вимог Державних стандартів освіти для дітей з особливими освітніми потребами;

– розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого мислення здобувачів освіти, здійснення їх допрофесійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості;

– виховання громадянина України;

– виховання в здобувачів освіти поваги до Конституції України, державних символів України, прав та свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

– виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, мов національних меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй;

– сприяння засвоєнню учнями та вихованцями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок;

– сприяння фізичному і психічному розвитку дітей;

– здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють) з метою забезпечення їх активної участі в комплексній реабілітації та соціальній адаптації дітей з особливими освітніми потребами.

Структурними підрозділами навчально-реабілітаційного центру є:

дошкільне відділення, у складі якого функціонують спеціальні групи денного (п’ятиденного) перебування для дітей віком від 4 до 7 (8) років;

спеціальна загальноосвітня школа для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку I-II ступенів, де передбачено денне перебування учнів (школа повного дня).

реабілітаційне відділення для надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Положенням про навчально-реабілітаційний центр та окреслено у освітніх програмах для дітей з особливими освітніми потребами.

Освітній процес у закладі має корекційно-реабілітаційну спрямованість. Завдяки індивідуальному та диференційованому підходу створюються передумови для подолання порушень психофізичного розвитку, засвоєння здобувачами освіти програмового матеріалу, розвитку їх здібностей, професійно-трудової підготовки, подальшої соціалізації та інтеграції. Пріоритетним принципом є комплексна реабілітація (організаційно-психологічне поєднання програм медичної, психологічної та соціально-педагогічної реабілітації).

Основні напрямки діяльності:

І. Лікувально-оздоровчий (невролог, педіатр, фізіотерапевт, масажист, практичний психолог, дефектолог, вчитель-логопед, вчитель-реабілітолог).

ІІ. Корекція порушень розвитку дітей дошкільного віку (театр фізичного розвитку і здоров’я, ліплення, образотворче виховання, формування елементарних математичних умінь, конструювання, розвиток мовлення, ритміка, музичне виховання).

ІІІ. Комплексний корекційно-відновлювальний, освітній процес (обов’язкові індивідуальні, групові, факультативні навчальні заняття).

ІV. Позакласна, позашкільна виховна діяльність (мовно-літературна, хоровий спів, декоративно-ужиткове мистецтво, ритміка, спортивні секції).

Розвиток трудових навичок майбутньої професії (ознайомлення дітей з працею дорослих, з різними видами трудової діяльності, спрямованість до набуття навичок майбутньої професії: комп’ютерний набір, ткацтво, столярна справа, куховарство, квітникарство, соціально-побутове орієнтування).

VІ. «Школа життєвої компетентності» (формування батьківської компетентності на засадах партнерства з педагогами, батьками та громадськістю).

Заклад освіти обирає форми, засоби і методи навчання та виховання, корекції та реабілітації відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та Статуту з урахуванням специфіки, профілю та інших особливостей організації освітньо-реабілітаційного процесу.

Ефективність освітньої діяльності закладу освіти досягається через впровадження Комплексних програм індивідуально-корекційного медико-психолого-педагогічного супроводу дитини з виразними порушеннями розвитку в умовах освітньо-реабілітаційного простору.

Заклад освіти несе відповідальність перед здобувачами освіти, територіальною громадою міста, суспільством і державою за:

безпечні умови освітньої діяльності;
дотримання Державних стандартів освіти;
дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
дотримання фінансової дисципліни;
прозорість, інформаційну відкритість закладу освіти.

РОЗДІЛ 2. Опис «моделі» випускника

Випускником навчально-реабілітаційного центру є особистість з особливими освітніми потребами, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

вільне володіння державною мовою;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інноваційність;

екологічна компетентність;

інформаційно-комунікаційна компетентність;

навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність;

інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

РОЗДІЛ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Враховуючи багатопрофільність корекційного закладу для дітей з виразними порушенями розвитку, навчально-реабілітаційний центр працює над забезпеченням здобуття дітьми зі складними порушеннями розвитку відповідного рівня початкової та базової загальної середньої освіти відповідно до їх можливостей, здібностей, з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку шляхом спеціально організованого освітнього процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією.

Організація освітнього процесу в Рівненському навчально-реабілітаційному центрі «Особлива дитина» здійснюється згідно прийнятого Верховною Радою України 5 вересня 2017 року Закону України «Про освіту» в рамках нормативно-правового забезпечення Нової української школи, положень про спеціальну школу (школу-інтернат), навчально-реабілітаційний центр, інших актів, що регулюють забезпечення освітнього процесу в закладах дошкільної та загальної середньої освіти.

Зарахування до навчально-реабілітаційного центру дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (мають два або більше порушення) або дітей, які себе не обслуговують і відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю потребують індивідуального догляду та супроводу, здійснюється відповідно до наказу директора, що видається на підставі заяви про зарахування одного з батьків дитини або її законних представників чи повнолітньої особи, поданої особисто, висновку інклюзивно – ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (наказ МОН від 01.08.2018 №831, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.08. 2018р. за №945/32397, «Про затвердження Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти»).

Витяги, видані до 14.12.2018, до моменту втрати чинності наказу МОН, Академії педагогічних наук України від 07.07.2004 року №569/38 «Про затвердження Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні Київську та Севастопольську міські (районні) психолого-медико-педагогічні консультації, чинні. У діючих нормативно-правових актах не визначено термін дії витягів, якщо в них не зазначено термін повторного звернення для консультування.

Повторна комплексна оцінка проводиться у разі:

переходу дитини з особливими освітніми потребами з дошкільного відділення закладу до шкільного відділення навчально-реабілітаційного центру або в інший заклад загальної середньої освіти;
переведення дитини з навчально-реабілітаційного центру до інклюзивної групи закладу дошкільної освіти або інклюзивного класу закладу загальної середньої освіти;
за рекомендацією команди психолого-педагогічного супроводу дитини у разі виявлення актуальних освітніх потреб дитини в процесі навчання, наявності труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми або успіхів у навчанні.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про освіту» батьки дитини мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти відповідного рівня.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87, з 1 вересня 2019 року за новими навчальними планами та програмами продовжать навчання учні 2-го класу, наказ МОН від 26.07.2018 №814 «Про затвердження Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами», програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових освітніх програм для дітей із затримкою психічного розвитку та учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, в закладі окреслено єдині підходи до планування й організації комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

З огляду на особливості навчально-пізнавальної діяльності дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, учні 2-го класу для дітей зазначеної категорії навчатимуться за типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 02.07.2019 №917.

Учні 5-9-их класів навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 №627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» – із змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 №815.

На основі вище вказаних навчальних планів в РНРЦ «Особлива дитина» на 2019/2020 навчальний рік укладено навчальний план з конкретизацією варіативної складової з урахуванням індивідуальних освітніх потреб учнів з особливостями розвитку. Повноцінність освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових навчального плану.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-их класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Розподіл годин фіксується у календарному плані вчителя, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Навчальні плани зорієнтовані на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати учитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Окремі діти з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Особливістю Нової української школи є зміна акцентів у меті навчання, де головним має стати учень, який навчається, а не предмет, якому його навчають. Таке навчання передбачає не лише опанування учнем академічних знань, а й так званих соціальних компетентностей (уміння працювати в команді, вирішувати складні проблеми, пропонувати нові ідеї тощо) для забезпечення подальшої інтеграції в суспільство.

Вільному розвитку творчої особистості дитини сприятиме організація освітнього середовища в класі, яке має заохочувати дітей до самовизначення і сприятиме розвитку їхніх можливостей. Нове освітнє середовище має бути мобільним, легко трансформуватися для колективної, групової роботи. Крім того, усі навчальні об’єкти, якими безпечно мають можливість користуватися учні, повинні бути у вільному доступі.

Очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти із затримкою психічного розвитку, зміст навчальних предметів визначено, виходячи з Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. Для дітей з інтелектуальними порушеннями – за Типовою освітньою програмою, розробленою колективом авторів: Чеботарьова О.В. (пояснювальна записка, Трудове навчання); Блеч Г.О. Ярмола Н.А. (Навчання грамоти); Гладченко І.В.,Королькр Н.І. (Математика); Дмитрієва І.В. (Мистецтво, Образотворче мистецтво); Трикоз С.В. (Я досліджую світ); Бобренко І.В. (Фізична культура); Гладченко І.В., Гломозда І.В., Чухліб О.А. (Музичне мистецтво).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І та ІІ ступеня для дітей із затримкою психічного розвитку, дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Навчальні плани даної категорії дітей дають цілісне уявлення про зміст і структуру першого та другого рівнів освіти, встановлюють погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальні плани для дітей із затримкою психічного розвитку та з порушеннями інтелектуального розвитку містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну, в якій передбачено додаткові години на курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Через навчальні предмети інваріантної складової навчальних планів школи ступеня реалізуються освітні галузі Державного стандарту початкової освіти, а саме: «Мовно-літературна», «Математика», «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька», «Фізкультурна».

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Інваріантна складова навчальних планів для дітей з особливими потребами включає години корекційно-розвиткової роботи, яка спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (навчальна, предметно-практична), розвиток творчих здібностей.
Формування навчальної та предметно-практичної діяльності (мотиваційного. Орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів): цілеспрямоване формування навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.
Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних, негативних відхилень у поведінці.
Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управління й узгодження слів у реченні, зв’язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорослими та однолітками. Формування писемного мовлення у процесі: розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій.
Розвиток психомоторики. Формування рухових вмінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторних функцій і дихання.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, ритміка, корекція розвитку.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

РОЗДІЛ 4. Навчальний план та його обґрунтування

Основним документом, що регулює освітньо-виховний процес у школі, є навчальний план, складений на основі Типових освітніх програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини.

Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти дітей з особливими освітніми потребами та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання.

Метою освіти дітей з інтелектуальними порушеннями є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи.

Державним стандартом початкової освіти (2018) визначено, що початкова освіта має два цикли навчання (1 – 2 і 3 – 4 класи), що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

На виконання листа Міністерства освіти і науки України від 05.08.2019р. №1/9-498 «Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н.р.», навчальний план Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина» на 2019-2020 навчальний рік складено за Типовими освітніми програмами спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами:

1-ий клас для дітей з інтелектуальними порушеннями – за Типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів початкових класів з інтелектуальними порушеннями (наказ МОН України від 26.07.2018р. №816);
1-ий клас для дітей із затримкою психічного розвитку – за Типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (наказ МОН України від 26.07.2018р. №814);
2-ий клас для дітей з інтелектуальними порушеннями – за Типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів початкових класів з інтелектуальними порушеннями (наказ МОН України від 02.07.2019р. №917);
2-4 класи за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (наказ МОН України від06.18р. № 693) – 3-4 класи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – Таблиця 14; 2- 4 класи для дітей із затримкою психічного розвитку – Таблиця 10);
5-9 класи – за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (наказ МОН України від 12.06.18р. №627) – (5- 9 класи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – Таблиця 18; 5- 9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку – Таблиця 16);

Таким чином, відповідно до мережі класів, розвитку дітей, навчальним планом РНРЦ «Особлива дитина» передбачено навчання за двома видами Типових освітніх програм спеціальних закладів загальної середньої освіти школи І, ІІ ступенів, окремі варіанти навчальних планів – для дітей із затримкою психічного розвитку, дітей з інтелектуальними порушеннями.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

При формуванні варіативної складової навчального плану було максимально враховано особливості психофізичного розвитку учнів, рівня вихованості та потреб, завдань морально-духовного виховання.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах школи І, ІІ ступенів для учнів відповідного рівня розвитку.

Навчальний процес для дітей з особливими освітніми потребами (крім дітей з порушеннями розумового розвитку), організовується з урахуванням рекомендованих Міністерством освіти і науки адаптованих навчальних програм для 1-4, 5-10 класів. Окрім того, використовуються програми загальноосвітньої школи для 5-9 класів та рекомендації до розподілу програмного матеріалу.

Вчителі вносять корективи до них з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів з особливими освітніми потребами (за нозологіями) та строку їх навчання у школі ІІ ступеня.

В інваріантній частині навчального плану цілком збережено як перелік освітніх галузей, так і обсяг годин на кожну з них.

Інваріантна складова навчального плану школи включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

корекційно-розвиткові заняття для дітей із затримкою психічного розвиткущодо формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку;
корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними порушеннями щодо психосоціального розвитку та корекції психофізичних порушень.

Корекційно-розвитковою складовою інваріантної частини навчального плану для дітей з інтелектуальними порушеннями та затримкою психічного розвитку регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями. Режимом навчально-реабілітаційного центру передбачено проведення навчально-реабілітаційного процесу у першій та другій половині дня із забезпеченням постійного фахового психолого-педагогічного супроводу.

Зміст корекційно-розвиткових занять реалізується через навчальні предмети та курси:

для дітей із затримкою психічного розвитку:

– Розвиток мовлення ;

– Ритміка ;

– Лікувальна фізкультура ;

– Корекція розвитку ;

для дітей з інтелектуальними порушеннями:

– Розвиток мовлення ;

– Ритміка ;

– Лікувальна фізкультура;

– Соціально-побутове орієнтування.

З метою забезпечення комплексної корекції, створення оптимальних умов для розвитку, самореалізації, самореабілітації дітей з особливими освітніми потребами, їхньої подальшої соціальної адаптації, додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації розподілено таким чином:

– на вивчення курсу «Основи християнської етики» (Програма «Основи християнської етики для учнів 1-4, 7-11 класів», рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист 1/ІІ-6347 від 13 липня 2010 року);

– на розширення можливостей розвитку усного та писемного зв’язного мовлення, формування умінь спілкуватися у різних ситуаціях, прищеплення етичних і моральних рис школярам, їхній розумовий розвиток та корекція психофізичних недоліків, виховання любові до української мови, формування особистісних рис засобами української мови (Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями, Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для учнів 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів з помірними інтелектуальними порушеннями (Хайдарова О. С., Блеч Г. О.). [Електронний ресурс]

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

школи І-го ступеня для дітей із затримкою психічного розвитку

з навчанням українською мовою

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		1-Б	2-Б	2-В		3-Б			4-Б		разом
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
Мовно-літературна	Українська мова	7	7+1		7		5,5		5,5+1	34
	Іноземна мова (англійська)	2	2		2		1,5		1,5	9
Математична	Математика	4	4		4		4		4	20
Природнича Соціальна і здоров’язбережувальна Громадянська та історична	Природознавство	–	–		–		2		2	4
	Я у світі	–	–		–		1		1	2
	Я досліджую світ	3	3		3		–		–	9
	Основи здоров’я				–		1		1	2
Фізкультурна	Фізична культура	3	3		3		2		2	13
Технологічна Інформатична	Трудове навчання	1	1		1		1		1	5
	Інформатика	–	1		1		1		1	4
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1		1		1		1	5
	Образотворче мистецтво	1	1		1		1		1	5
Усього		22	24		23		21		22	112
КОРЕКЦІЙНА СКЛАДОВА
Корекційно-розвиткова робота	Корекція розвитку	3	3		3			3	3	15
	Ритміка	2	2		2			2	2	10
	Розвиток мовлення	5	4		5			5	5	24
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА
Курси за вибором. Християнська етика		1	1		1			1	–	4
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня (без корекційно-розвиткових занять)		20	21		21			22	22	106
Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових		33	34		34			32	32	165

Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина»

на 2019-2020 навчальний рік

1-2 класи: Додаток 5 до Типової освітньої програми (наказ МОН від 26.07.2018р. №814).

3-4 класи: Таблиця 10 до Типової освітньої програми (наказу МОН від 25.06.2018 р. №693)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

школи І-го ступеня для дітей з інтелектуальними порушеннями

з українською мовою навчання

Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина»

на 2019-2020 навчальний рік

Освітні галузі

		з навчанням українською мовою							Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
1-А	2-А	3-А		4-А	4-В	разом			Навчальні предмети
Мовно-літературна	Українська мова	7	7	7		7	7	35
Математична	Математика	4	4	4		4	4	20
Природнича Соціальна і здоров’язбережувальна Громадянська та історична	Природознавство	–	–	2		2	2	6
	Я у світі	–	–	1		1	1	3
	Я досліджую світ	3	4	–		–	–	7
	Основи здоров’я	–	–	1		1	1	3
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	2		2	2	12
Технологічна	Трудове навчання	2	2	2		2	2	10
Інформатична	Трудове навчання	2	2	2		2	2	10
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1		1	1	5
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1		1	1	5
Усього		21	22	21		21	21	106
Корекційно-розвиткова робота	Розвиток мовлення	4	4	4	4		4	20
	Ритміка	1	1	1	1		1	5
	Лікувальна фізкультура	1	1	1	1		1	5
	Cоціально-побутове орієнтування	2	2	2	2		2	10
Індивідуальні заняття та консультації		2	2	1	1		1	7
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня		20	21	22	22		22	107
Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових		31	32	30	30		30	153

1 клас – за Типовою освітньою програмою (наказ МОН від 25.07.2018 р. №816)

2 клас – за Типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів початкових класів з інтелектуальними порушеннями (наказ МОН України від 02.07.2019р. №917);

3-4 класи– Таблиця 14 до Типової освітньої програми (наказу МОН від 25.06.2018 р. №693)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

школи ІІ-го ступеня для дітей із затримкою психічного розвитку

з навчанням українською мовою

Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина»

на 2019-2020 навчальний рік

Освітні галузі	Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень у класах
			5	6	7	8	9	разом
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
Мови і літератури	Українська мова		3	3	3	3	3		15
	Українська література		2	2	2	2	2		10
	Іноземна мова (англійська)		2	2	2	2	2		10
	Зарубіжна література		1	1	1	1	1		5
Суспільство- знавство	Історія України		1	1	1	1	1		5
	Всесвітня історія		–	1	1	1	1		4
	Основи правознавства		–	–	–	–	1		1
Мистецтво	Музичне мистецтво		1	1	1	–	–		3
	Образотворче мистецтво		1	1	1	–	–		3
	Мистецтво					1	1		2
Математика	Математика		4	4	–	–	–		8
	Алгебра		–	–	2	2	2		6
	Геометрія		–	–	2	2	2		6
Природо- знавство	Природознавство		2	–	–	–	–		2
	Біологія		–	2	2	2	1,5		7,5
	Географія		–	2	2	2	2		8
	Фізика		–	–	2	2	3		7
	Хімія		–	–	1,5	2	2		5,5
Технології	Трудове навчання		3+3*	3+3*	2+2*	2+2*	2+2*		24
	Інформатика		1	1	1	2	2		7
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я		1	1	1	1	1		5
	Фізична культура		2	2	2	2	2		10
Разом			27	30	31,5	32	33,5		154
КОРЕКЦІЙНА СКЛАДОВА
Корекційно-розвиткові заняття	Корекція розвитку		1	1	1	1	1		5
	Розвиток мовлення		1	1	1	1	1		5
	Ритміка		1	1	1	1	1		5
	Лікувальна фізкультура		1	1	1	1	1		5
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА
Курси за вибором Індивідуальні заняття та консультації		Основи християнської етики	1	1	0,5	2	0,5		5
Гранично допустиме нвчальне навантаження на учня (без корекційно-розвиткових занять)			25	28	30	32	32		147
Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових			32	35	36	38	38		179

5-9 класи: Таблиця 16 до Типової освітньої програми (наказ МОН від 12.06.2018 року № 627)

*Додаткові години при поділі класу на підгрупи на уроках трудового навчання

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

школи ІІ-го ступеня для дітей з інтелектуальними порушеннями

з українською мовою навчання

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин/тиждень у класах
		5	6		7			8	9		разом
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
Мови і літератури	Українська мова	3	3			3		3	2		14
	Українська література	2	2			2		2	2		10
Суспільство-знавство	Історія України	–	–			2		2	2		6
	Я у Світі	1	–			–		–			1
Мистецтво	Музичне мистецтво	1	1			1		1	–		4
	Образотворче мистецтво	1	1			1		1	–		4
Математика	Математика	4	5			4		4	4		21
Природознавство	Природознавство	1	1			1		2	2		7
	Географія	–	2			1		2	2		7
	Фізика і хімія у побуті	–	–			2		2	2		6
Технології	Трудове навчання	7	8			8		8	11		42
	Інформатика	1	1			1		1	1		5
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1			1		1	1		5
	Фізична культура	2	2			2		2	2		10
Разом		24	27			29		31	31		142
КОРЕКЦІЙНА СКЛАДОВА
Корекційно-розвиткові заняття	Соціально-побутове орієнтування	2		2		2	2			2	10
	Розвиток мовлення	1		1		1	1			1	5
	Ритміка	1		1		1	1			1	5
	Лікувальна фізкультура	1		1		1	1			1	5
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА
Індивідуальні заняття та консультації)		1		1		1	1			1		5
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня		25		28		30	32			32		147
Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових		30		33		35	37			37		172

Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина»

на 2019-2020 навчальний рік

5-9-мі класи – Таблиця 18 до Типової освітньої програми (наказ МОН від 12.06.2018р. № 627

РОЗДІЛ 5. Особливості організації освітнього процесу

Структура навчального року (за чвертями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу, режим роботи встановлюється закладом освіти у межах часу, що передбачений освітньою програмою.

Навчально-реабілітаційний центр здійснює освітній процес в одну змінну за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота і неділя. Навчальний рік розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Структура навчального року в навчально-реабілітаційному центрі на 2019-2020 навчальний рік:

Дошкільне відділення:

З 02 вересня 2019 року по 07.06.2020 року

Шкільне відділення:

І семестр – з 02 вересня по 27 грудня 2019 року
ІІ семестр – з 13 січня по 29 травня 2020 року

Канікули

осінні – з 28 жовтня по 03 листопада 2019 року;
зимові – з 28грудня по 12січня 2020 року;
весняні – з 23 по 29 березня 2020 року.

Тривалість канікул протягом навчального року повинна становить не менше як 30 календарних днів.

У випадку екологічного лиха та епідемій місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування може встановлюватися особливий режим роботи закладу, який погоджується з органами Держпродспоживслужби України.

Освітній процес у навчально-реабілітаційному центрі здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання.

Класи у закладі освіти формуються за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом з питань освіти згідно з нормативами їх наповнюваності, встановленими законодавством, з урахуванням наявності приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам для здійснення освітнього процесу, зумовлюють типологічні особливості навчально-пізнавальної діяльності на підставі висновків інклюзивно-ресурсного центру та відповідно до кількості поданих заяв про зарахування до закладу освіти.

У 2019-2020 навчальному році шкільна мережа нараховує 20 класів.

Поділ класів на групи в навчально-реабілітаційному центрі здійснюється при проведенні уроків трудового навчання відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06.03.2002 року за №229/6517 за видами праці з урахуванням особливостей психофізичного розвитку.

Індивідуальна форма навчання в закладі організована відповідно до наказу МОН України від 10.07.2019 р. № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року N 8». До здобувачів початкової освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 87, застосовується формувальне, завершальне (підсумкове) оцінювання Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану здобувача освіти. Результати оцінювання та рекомендації батькам щодо організації подальшого навчання зазначаються у свідоцтві досягнень, що видається відповідно до Порядку переведення учнів закладу до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року N 762, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 року за N 924/27369.

Індивідуальна форма навчання відповідно до нових нормативних документів Міністерства освіти і науки України організовується за формою педагогічного патронажу, який передбачає:

надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;

забезпечення освітнього процесу необхідними засобами навчання з урахуванням індивідуальних потреб здобувача освіти;

можливість періодичного залучення здобувача освіти до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);

взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами.

Для зарахування (переведення) на педагогічний патронаж здобувачів освіти до заяви додається документ, що підтверджує відповідні обставини.

У 2019-2020 навчальному році за індивідуальною формою навчаються

9 учнів закладу.

Розклад уроків в навчально-реабілітаційному центрі складається відповідно до навчального плану з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджується директором закладу освіти.

Тривалість уроків становить: у 1-х класах – 35 хвилин, у 2- 4-х класах – 40 хвилин, у 5-9-их – 45 хвилин. В закладі освіти можливі інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу. В навчально-реабілітаційному центрі встановлено однакові часові межі для всіх класів початку та кінця уроку при умові того, що вчителі початкових класів відводять час для активного відпочинку дітей (організація рухливих ігор в рекреаційних зонах та харчування): в 1-их класах – 10 хв., а в 2-4-их класах – 5 хв.

Розклад дзвінків:

0 урок 8.00 – 8.45

1 урок 9.00 – 9.45

2 урок 9.50 – 10.35

3 урок 10.45 – 11.30

4 урок 11.40 – 12.25

5 урок 12.35 – 13.20

6 урок 13.30 – 14.15

7 урок 14.20 – 15.05

8 урок 15.10 – 15.55

9 урок 16.05 – 16.50

Зміна тривалості уроків допускається за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом управління освіти та територіальними установами Держпродспоживслужби України.

В закладі освіти створюються групи продовженого дня, укомплектовані зі здобувачів освіти одного класу. Зарахування до груп продовженого дня і відрахування здобувачів освіти із них здійснюється наказом керівника закладу освіти на підставі заяв батьків та осіб, які їх замінюють.

Режим роботи групи продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання закладів освіти та організації освітнього процесу, ухвалюється педагогічною радою і затверджується директором закладу освіти.

Час роботи ГПД:

Час роботи ГПД, початкової ланки яка працює з 13.00 до 18.00		Час роботи ГПД, середньої ланки яка працює з 14.00 до 19.00
13.00 – 13.20	Обмін інформацією з вчителем. Консультації у психолога, логопеда, соціального педагога	14.00 – 14.15	Обмін інформацією з вчителем. Консультації у психолога, логопеда, соціального педагога
13.20 – 13.30	Прийом учнів у групу продовженого дня	14.15 – 14.20	Прийом учнів у групу продовженого дня
13.30 – 15.10	Прогулянка. Спостереження за живою та неживою природою. Бесіда. Індивідуально-корекційна робота. Суспільно-корисна праця. Спортивна година	14.20 – 15.10	Прогулянка. Спостереження за живою та неживою природою. Бесіда. Індивідуально-корекційна робота. Суспільно-корисна праця. Спортивна година
15.10 – 15.30	Самопідготовка	15.10 – 15.50	Самопідготовка
15.30 – 15.45	Підготовка до полуденка. Полуденок	15.50 – 16.05	Підготовка до полуденка. Полуденок
15.45 – 17.00	Самопідготовка	16.05 – 17.30	Самопідготовка
17.05 – 17.30	Заходи емоційно-розвиткового характеру	17.30 – 18.00	Заходи емоційно-розвиткового характеру
17.30 – 17.50	Прогулянка/заняття за інтересами	18.00 – 18.30	Прогулянка/заняття за інтересами
17.50 – 18.00	Індивідуальна робота з учнями. Робота з батьками	18.30 – 19.00	Індивідуальна робота з учнями. Робота з батьками

Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить п’ять годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватись.

Відповідальність за збереження навчального обладнання покладається на вихователя та інших педагогічних працівників групи продовженого дня.

План роботи вихователя групи продовженого дня погоджується із заступником директора і затверджується директором.

Крім різних форм обов’язкових навчальних, корекційних та реабілітаційних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні, позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом та планом виховної роботи і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та вихованців та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти закладу освіти визначаються МОН України.

Облік навчальних досягнень учнів протягом навчального року здійснюється у класних журналах, інструкції про ведення яких затверджуються МОН України. Результати навчальної діяльності за рік заносяться до особових справ учнів.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється вербально:

– в перших класах для дітей із затримкою психічного розвитку;

– в перших – четвертих класах – для дітей із порушеннями розумового розвитку;

– упродовж повного курсу за спеціальною програмою – для дітей із помірною розумовою відсталістю.

У наступних класах оцінювання здійснюється відповідно до вимог щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, затверджених МОН України.

Відповідно до пп.1.1. п.1 розділу 5 Положення про державну підсумкову атестацію у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014 року №1547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 14.02.2015 року за №157/26602 учні 4-го, 9-го класів звільняються від проходження державної підсумкової атестації.

Результати семестрового, річного оцінювання доводяться до відома здобувачів освіти, їх батьків або осіб, які їх замінюють класним керівником.

За результатами навчання учням або випускникам видається відповідний документ: табель, свідоцтво про базову загальну середню освіту, свідоцтво про базову загальну середню освіту за спеціальною програмою, довідка про закінчення повного курсу навчання за спеціальною програмою. Зразки зазначених документів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Здобувачам освіти, які отримали базову середню освіту, видається свідоцтво про базову загальну середню освіту.

Свідоцтво про базову загальну середню освіту дає право на вступ до закладів загальної середньої освіти III ступеня, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової перед вищої освіти.

Випускникам з порушенням розумового розвитку видається свідоцтво про базову загальну середню освіту за спеціальною програмою.

Здобувачам освіти з помірною розумовою відсталістю видається довідка про закінчення повного курсу навчання за спеціальною програмою.

У випадках, якщо здобувачі освіти не засвоюють навчальну програму, вони можуть навчатися за розумно пристосованими або індивідуальними програмами та планом. Індивідуальні навчальні програми та план розробляються вчителем на основі типових навчальних програм, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, та робочого навчального плану закладу, погоджуються з батьками (особами, які їх замінюють), розглядаються педагогічною радою і затверджуються керівником.

З урахуванням індивідуальних програм та плану дитини можливе використання розумно пристосованого матеріалу підручників закладів загальної середньої освіти.

РОЗДІЛ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний “продукт” діяльності школи відповідає ідеальній “моделі” випускника. При цьому обєктами, механізмами та термінами контролю є:

кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя)–не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи – 2 рази на рік);
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами – 1 раз на рік).

Результати

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
постійний моніторинг змісту освіти;
спостереження за реалізацією освітнього процесу;
моніторинг технологій навчання;
моніторинг ресурсного потенціалу школи;
моніторинг управління ресурсами та процесами;
спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

РОЗДІЛ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

Виховна діяльність у закладі є невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Цілі виховного процесу в закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, Концепції національно-патріотичного виховання, Програмі національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020рр., Цільовій програмі життєтворчості особистості дитини з особливими потребами РНРЦ «Особлива дитина» на 2008-2020рр., інших нормативно-правових актах.

Педагогами, які здійснюють виховну діяльність, реалізується науково-методична тема «Виховання активної життєвої позиції творчої особистості дитини з особливими освітніми потребами за умов інклюзивного освітньо-реабілітаційного простору».

Виховання майбутнього громадянина, позитивних рис характеру та чеснот у дітей з особливими освітніми потребами здійснюється наскрізний досвід та зміст освіти під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи.

Тематика виховних заходів зорієнтована на проблематику життєвого становлення, самовизначення в різноманітних ситуаціях, на питаннях побудови життєвих програм, планів, на визначення стратегії життя, життєвих перспектив, культури життя, мистецтва життя, стилю та успіху життя.

Формами організації освітнього процесу є виховні години, уявні подорожі, інсценізування літературних творів, квести, інтерактивні заняття.

Дієвими є моделювання різноманітних ігрових форм і методів, які повинні виховувати в учнів переконання, формувати навички та вміння протистояти негативним явищам у суспільстві. Це рольові ігри, програвання ситуацій, використання малюнків, різноманітні тренінги, робота в малих групах.

Позакласна робота в закладі включає спортивні заходи, конкурси, веселі старти, фізкультурні свята, дні здоров’я.

Необхідною умовою виховання активної життєвої позиції вихованця закладу, формування життєвих компетентностей є діяльнісна спрямованість освітнього процесу, яка передбачає постійне включення школярів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

При формуванні активної життєвої позиції дитини з ООП, її духовного, соціального і фізичного розвитку беруться до уваги наскрізні лінії:

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через різноманітні заходи з метою ціннісного ставлення особистості дитини з особливими освітніми потребами до природи. Форми роботи: ігри, бесіди, тематичні тижні, конкурси, екологічні проекти, практичні години, екскурсії, прогулянки сприяють розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.
Громадянська відповідальність	Формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, робота в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. В рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності в закладі діє Шкільна Рада, гаслом якої є слова «Хочеш бути громадянином країни – будь громадянином школи!». Члени учнівського самоврядування намагаються втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах закладу.
Здоров’я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Заходи щодо реалізації наскрізної лінії «Здоров’я та безпека», спрямовані на вирішення проблем пов’язаних з саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей і потреб, допомагають дітям з особливими освітніми потребами зробити пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач, мотивувати бажання вести здоровий спосіб життя. Форми роботи: інтерактивні тренінгові, корекційні заняття, акції, психологічні практикуми, Дні здоров’я, години зустрічі з лікарями тощо.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння дітьми з особливими освітніми потребами практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). При Шкільній Раді діє Школа лідера, метою діяльності якої є допомогти дітям з особливими освітніми потребами навчитися розв’язувати практичні завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Національно-патріотичне виховання є складовою освітнього процесу закладу, головною метою якого є набуття учнями соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання внесені до плану роботи закладу та до виховних планів класних керівників, вихователів ГПД. Традиційними у закладі є Місячник національно-патріотичного виховання(жовтень), Фестиваль патріотичної пісні (жовтень), заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів(листопад), до Дня Захисника Вітчизни (жовтень), Дня Соборності України (січень), Дня пам’яті героїв Крут (січень), уроки мужності, народознавчі години, виховні години, приурочені періоду державотворення України, Шевченківський тиждень (березень).

Одним із важливих завдань закладу є виховання свідомого ставлення у вихованців до власного здоров’я та здоров’я інших як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

Також виховній діяльності акцентується увага на формування правової свідомості учнів, яка формується на основі не тільки законів, а й поглядів, почуттів, переконань, які були і залишаються найвищими духовними цінностями українського народу.

Профорієнтаційна робота в закладі спрямована на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

Форми роботи щодо професійної орієнтації школярів різноманітні: навчально-пізнавальні екскурсії на підприємства міста, майстер-класи, зустрічі з представниками державної служби зайнятості, заняття за інтересами, тематичні усні журнали, конкурси, фестиваль професій, профорієнтаційні проекти («Крок до профілю», РПДМ; «Вікно в Америку»,РОДБ).

Особливої уваги заслуговує волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими вміннями шанобливого й відповідального ставлення, формуванню у них соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити справу милосердя, добрий вчинок.

РОЗДІЛ 8. Вивчення та оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу на 2019-2020 навчальний рік

Напрямки самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти:

1. Освітнє середовище закладу освіти.

1.1. Формування інклюзивного освітньо-реабілітаційного , корекційно-розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

Критерій 1.1. 1.Приміщення та територія закладу освіти облаштовується з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.
Критерій 1.1.2. Застосування методик та технологій роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Критерій 1.1.3. Взаємодія з батьками дітей ООП, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.
Критерій 1.1.4. Оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.
Критерій 1.1.5. Простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу.

2. Система оцінювання здобувачів освіти.

2.1. Застосування внутрішнього моніторингу , що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

Критерій 2.1.1. Аналіз результатів навчання здобувачів освіти.
Критерій 2.1.2. Впровадження системи формувального оцінювання.

3. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

3.1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерій 3.1. 1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.
Критерій 3.1. 2.Застосування оосвітніх технологій , спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.
Критерій 3.1. 3. Формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
Критерій 3.1. 4. Використання освітніх ресурсів.
Критерій 3.1. 5. Формування суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.
Критерій 3.1. 6. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

4. Управлінські процеси закладу освіти.

4.1. Наявність стратегії розвитку та система планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерій 4.1. 1.Стратегія розвитку закладу, спрямована на підвищення якості освітньої діяльності.
Критерій 4.1. 2. Річне планування та відсеження його результативності відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми.
Критерій 4.1. 3. Самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії і процедур забезпечення якості освіти.
Критерій 4.1. 4. Планування та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівлі, приміщенняю, обладнань.

РОЗДІЛ 9. Дошкільна освіта

Дошкільна освіта – це рівень освіти, який дитина з особливими освітніми потребами здобуває у дитячій групі за допомогою вихователів, вчителя-дефектолога в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння Базового компонента дошкільної освіти, який передбачає: формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини; виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля; утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини; розвиток потреби реалізації власних творчих здібностей.

Головною метою дошкільної освіти в навчально-реабілітаційному центрі є забезпечення цілісного розвитку дитини з особливими освітніми потребами , її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Система дошкільної освіти забезпечує:

урахування індивідуальних особливостей дитини;
формування дитячої творчості, вміння не лише репродукувати, а й створювати та реалізовувати власні задуми;
заохочення дитини до розвитку здібностей загального, неспеціалізованого характеру;
розвиток почуттів, емоційної сприйнятливості;
корекційно-розвиткову діяльність;
виховання у дошкільника почуття самовартісності, віри у свої можливості, своє значення для інших людей, формування оптимістичних життєвих перспектив;
інноваційний характер освітньої діяльності, використання сучасних виховних та навчальних технологій, належні умови для педагогічної творчості, вдосконалення майстерності вихователя, становлення рефлективності як важливого чинника модернізації дошкільної освіти;
виховання моральності, здатності орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстанцію;
залучення дитини до системи цінностей, культури і традицій українського народу;
підтримку природного прагнення дошкільника до активності, здатності діяти за власним бажанням, самостійним вибором;
стимулювання м’язової активності дитини, зміцнення її фізичної витривалості, прищеплення уміння диференціювати корисне і шкідливе для свого організму та особистості;
виховання у дитини прихильного ставлення до людей, довіри до людського оточення, відчуття своєї захищеності ним, прагнення встановлювати та підтримувати з ним щирі стосунки;
розвиток образних форм пізнання світу (сприймання, наочно-образного мислення, уяви) через дитячі види діяльності;
формування довільної поведінки, виховання характеру, вправляння в умінні ставити мету, виявити цілеспрямованість й наполегливість, долати труднощі; досягати високих стандартів якості продуктів праці;
диференціацію „паспортного”, „біологічного”, „психологічного” та „соціального” віку дошкільника;
високу культуру педагогічної оцінки життєвих досягнень дошкільника; співвіднесення оцінних суджень педагога із самооцінкою дитини, об’єктивними якісно-кількісними показниками кінцевого продукту її праці та вкладеними в неї зусиллями.

Організація корекційно-освітнього процесу у дошкільній групі здійснюється відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” і спрямована на реалізацію основних завдань дошкільної освіти.

Зміст корекційно-освітнього процесу визначається Базовим компонентом дошкільної освіти і реалізується відповідно до програми розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років від 12.04.13 №1/11-694 «Віконечко» (5 років). В програмі розкрито сутність психомоторного, пізнавального, мовленнєвого, соціального розвитку та особливості розвитку ігрової, образотворчої та конструктивної діяльності дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. З’ясовано, ключові освітні завдання, розкрито зміст педагогічної роботи, надано поради батькам та визначено орієнтовні результати освітньої роботи з дошкільниками із затримкою психічного розвитку різних вікових груп. У програмі відображено вимоги до розвиненості, вихованості й навченості дитини дошкільного віку із затримкою психічного розвитку.

Матеріали програми окреслюють оптимальний комплекс розвивальних, виховних, навчальних функцій і змістових напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей дошкільного віку. Реалізація вимог освітньої програми «Віконечко» передбачає застосування вихователями діяльнісного підходу, врахування специфічних видів дитячої діяльності (ігрова, комунікативна, образотворча та ін.), забезпечує формування психологічної зрілості, життєвих компетентностей і готовності до систематичного навчання в Новій українській школі старшого дошкільника.

Зміст програми має потенціал для формування в дітей дошкільного віку ключових компетенцій (згідно Базового компонента дошкільної освіти):

№п/п	Ключові компетентності	Компоненти
1.	Здоров’язбережувальна	*Обізнаність* із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статі; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. *Уміння* виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей. Дотримання правил безпеки життєдіяльності.
2.	Родинно-побутова	*Обізнаність* із нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття; здатність їх дотримуватися. *Уміння* підтримувати доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляти турботу і любов до рідних та близьких членів родини.
3.	Предметно-практична	*Обізнана* з предметним світом, його особливостями в межах житла і поза ним. *Орієнтується* у предметному середовищі за місцем проживання; *Користується* побутовими предметами за призначенням. *Обізнана* з працею дорослих. *Володіє* елементарними економічними поняттями.
4.	Ігрова	*Обізнаність* із різними видами іграшок. *Здатність* їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила). *Реалізовувати* власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.
5.	Сенсорно-пізнавальна	*Виявляє* пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією. *Моделює,* експериментує у довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно символічні зображення, схеми. *Орієнтується* в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі. *Оволодіває* прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.
6.	Природничо-екологічна	*Обізнаність* з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць. *Усвідомлення* їх значення для діяльності людини, для себе. *Сприймання* природи як цінності. *Виокремлення* позитивного та негативного впливу людської діяльності на стан природи; довільному регулюванні власної поведінки в природі.
7.	Художньо-продуктивна	*Сприймає* мистецький твір з позиції краси. *Виявляє* себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цілителем, слухачем. *Наслідує* із задоволенням мистецькі зразки – образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. *Виявляє* художню активність як складову особистісної культури.
8.	Мовленнєва	*Вимовляє* всі звуки рідної мови, оперує узагальненими словами різного порядку, може легко спілкуватися з дорослими і дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему; *Вживає* граматичні форми рідної мови згідно із законами і нормами граматики; ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями. *Володіє* навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв’язного мовлення, складає різного типу розповіді.
9	Соціальна-комунікативна	*Обізнаність* із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин. *Уміння* дотримуватись їх під час спілкування. *Здатність* взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. *Вміння* співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях
10	Математична	*Виявляє* інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх. *Розуміє* відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10). *Обізнана* зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі та приклади на додавання і віднімання в межах 10.

Учбові інтереси і учбові дії формуються у дошкільників з ООП на заняттях та в інших видах діяльності у групі, що забезпечують успішність оволодіння новими компетентностями.

Базовий компонент дошкільної освіти передбачає засвоєння її змісту як завершеного етапу, розрахованого на весь період дошкільного дитинства, сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини дошкільного віку, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності: ігровій,руховій, природничій, предметній, образотворчій, музичній, сенсорно-пізнавальній і математичній, мовленнєвій і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію.

Дієвим засобом забезпечення наступності і перспективності дошкільної і початкової освіти у закладі є реалізація діяльнісного підходу через введення в освітній процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру: сюжетно-рольова гра, дидактична гра, ліплення, малювання, музикотерапія, праця, насичення освітнього простору практико-орієнтованими ситуаціями, наближеними до реального життя. Такі ситуації, що відповідають потребам дітей у практичних діях, сприятимуть максимальній активізації пізнавальних інтересів і формуванню почуття відповідальності за найближче оточення (територія закладу, рослини на території, у групі, вміння цінувати речі). Діапазон дидактичних методів і прийомів розширюється розвивальними іграми і вправами, логічними задачами, проблемними питаннями, ігровими технологіями, що активізують у дітей мислення і уяву.

Організація життєдіяльності дітей.

Дошкільна група ннавчально-реабілітаційного центру діє відповідно до Режиму дня. Режим дня дошкільної групи на 2018-2019 навчальний рік:

№	Режимні моменти	Години
1.	Підготовка до сніданку, сніданок	8.30 – 8.50
2.	Підготовка до занять	8.50 – 9.00
3.	Заняття(підгрупові та індивідуальні)	9.00 – 10.00
	1 підгрупа	9.00 – 9.20
	2 підгрупа	9.30 – 9.50
4.	Самостійна діяльність дітей, ігри	9.50 – 10.20
5.	Підготовка до прогулянки, прогулянка / Індивідуальні заняття	10.20 – 12.20
6.	Підготовка до обіду,обід	12.20 – 13.20
7.	Підготовка до сну. Сон.	13.20 – 15.20
8.	Поступовий підйом,оздоровчі і гігієнічні процедури.	15.20 – 15.50
9.	Індивідуальні та групові форми роботи. Ігри за інтересами дітей.	15.50 – 16.40
10.	Підготовка до полуденку. Полуденок.	16.10 – 16.30
11.	Підготовка до прогулянки, прогулянка.	16.40 – 18.10
12.	Повернення з прогулянки. Самостійна ігрова діяльність дітей. Бесіди вихователя з батьками.	18.10 – 18.30

Заняття у дошкільній групі проводяться з вересня по травень за груповими, під груповими та індивідуальними формами згідно розкладу. Тривалість занять 20-25 хв.

Розклад занять

Дні тижня

І половина дня

час проведення

заняття

ІІ половина дня

час проведення

заняття

Вихователі:

Басовець Н.М., Парух Т.С.,

музичний керівник:Трофімчук О.Б.

Вихователі:

Басовець Н.М., Парух Т.С.,

музичний керівник:Трофімчук О.Б.

Понеділок

Сюжетно-рольова гра

9.00-9.20

9.30-9.50

Фізичне виховання (групове )

15.50-16.10

Вівторок

Малювання

9.00-9.20

9.30-9.50

Музикотерапія (групове)/

Трофімчук О.Б.

15.45-16.05

Середа

Музикотерапія/

Трофімчук О.Б.

9.00-9.20

9.30-9.50

Праця(групове)

15.50-16.10

Четвер

Музикотерапія

(групове)

/ Трофімчук О.Б.

9.00-9.20

9.30-9.50

Дидактична гра

15.50-16.10

П’ятниця

Ліплення /Аплікація

9.00-9.20

9.30-9.50

Фізичне виховання (із муз.супроводом)/ Трофімчук О.Б.

15.45-16.05

Занятя проводять спеціалісти: вихователі, вчитель-фефектолог, учитель-реабілітолог, музичний керівник, практичний психолог згідно затверджених розкладів.

Розклад занять вчителя-дефектолога

з дітьми дошкільної групи.

Дні тижня	Заняття
Понеділок	Дитина і навколишній світ
Вівторок	Цікава математика. Конструювання.
Середа	Розвиваємо мову та мовлення. Підготовка до сюжетно – рольової гри.
Четвер	Цікава математика. Конструювання.
П’ятниця	Розвиваємо мову та мовлення. Підготовка до сюжетно – рольової гри.

Тематика занять максимально пов’язана з реальним життям і його сьогоденними проблемами, сприяє розвитку самостійності дітей, базується на власному досвіді дошкільників. При організації індивідуальних занять враховується час на переміщення дітей та час завершення діяльності, можливості переходу до іншого виду діяльності.

Передбачено місце і час для різноманітних, вільних проявів інтересів самої дитини (особистий час), можливість займатися улюбленою справою протягом дня. Активно залучаються до життєдіяльності групи (участь в організації різних видах діяльності дітей) члени родин.

У старшому дошкільному віці пріоритетом є формування особистісних якостей дітей. Під час корекційно-освітнього процесу діти дошкільного віку вчаться уважно, турботливо ставитися один до одного, виявляти правдивість, чесність у стосунках один з одним, з дорослими.

Упродовж навчального року практичний психолог проводить діагностику рівня розумового розвитку дошкільників, стану їх тривожності; здійснює психолого-педагогічний супровід дітей дошкільної групи з метою розвитку психічних процесів та емоційно-вольової сфери.

Корекційно-освітній процес у дошкільній групі організовується на принципах наступності та перспективності. Реалізація даних принципів у закладі полягає у забезпеченні єдності, взаємозв’язку та наскрізної узгодженості мети, змісту, методів, форм організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Моніторинг:

Завдання моніторингового дослідження:

Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.
Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми «Віконечко».
Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності дошкільної групи прикінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.
Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в дошкільній групі.
Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

Об’єктом моніторингу є: інформація про учасників освітнього процесу: педагогів, дітей, батьків. Стан їх здоров’я, соціальний захист, умови життя та виховання, рівень задоволення потреби в освітніх послугах; навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове, кадрове забезпечення освітнього процесу. результати освітнього процесу.

Учасниками моніторингу є всі суб’єкти освітнього процесу: педагоги, діти, батьки.

Методами моніторингу є:

статистичні обстеження;
експертні опитування педагогів, дітей, батьків;
вивчення документації педагогів;
метод аналізу результатів педагогічної діагностики дітей;
методи обробки та накопичення інформації.

Види педагогічної діагностики:

Початкова (на початку навчального року (вересень) з метою визначення стартових можливостей дошкільників і постановки конкретних завдань на перспективу).
Поточна (відстеження результатів освітнього процесу з дітьми на певному етапі – за місяць, квартал, півріччя).
Узагальнювальна (підбиття підсумків життєдіяльності дошкільників за тривалий період, рівнів їх розвитку та виконання освітніх програм).

Педагогічна діагностика дітей проводиться під час звичайних для них видів діяльності: занять, гри, самостійної діяльності, прогулянки, інших режимних моментів, в ході яких вихователь спостерігає за поведінкою дітей, особливостями їх спілкування, зацікавленнями, досягненнями. Проте діагностування містить і спеціальні діагностичні процедури, які відбуваються також у звичній обстановці: в режимі гри, бесіди, заняття чи міні-заняття з окремими дітьми.

Робота з батьками:

Мета: забезпечення теоретичними та практичними знаннями щодо виховання дитини з особливими освітніми потребам дошкільного віку, формування в них первинних знань про вікові особливості психофізичного розвитку дітей з ООП дошкільного віку, розвитку прагнення до здорового способу життя, бажання бути прикладом для своєї дитини, формування вміння піклуватися про здоров’я своє, дитини і навколишніх, організації правильного режиму дня, здорового харчування дітей з ООП дошкільного віку.

Форми роботи: бесіди, анкетування, консультації, засідання батьківського всеобучу «Школа життєвої компетентності», дитячі ранки та свята, розваги, конкурси та виставки творчих робіт.

РОЗДІЛ 10. Освітня програма І ступеня

Освітня програма Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина» І-го рівня (школи І-го ступеня) для дітей із затримкою психічного розвитку та дітей з порушеннями інтелектуального розвитку на 2019-2020 навчальний рік розроблена на виконання листа Міністерства освіти і науки України від 06.08.2018р. №1/9-485 «Організаційно-методичні засади освітнього процесу у спеціальних закладах освіти в 2018/2019 навчальному році», відповідно до контингенту учнів, мережі класів, розвитку дітей. Навчальним планом РНРЦ «Особлива дитина» передбачено навчання за двома видами Типових освітніх програм спеціальних закладів загальної середньої освіти школи, окремі варіанти навчальних планів – для дітей із затримкою психічного розвитку, дітей з інтелектуальними порушеннями (наказ Міністерства освіти і науки України: «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» від 25.06.18 № 693, «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з дітей з інтелектуальними порушеннями» від 26.07.2018р. №816, «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» від 26.07.2018р. №814).

З 1 вересня 2018 року навчальний процес в Рівненському навчально-реабілітаційному центрі «Особлива дитина» розпочинається з першого класу за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти, розробленими відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87 та зазначеними у Переліку навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством у 2018-2019 н.р. для використання в корекційних закладах (за нозологіями).

Особливості організації освітнього процесу в перших класах за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Савченко О.Я., вивчення предметів, оцінювання та види контролю навчальних досягнень учнів визначені Інструктивно-методичними рекомендаціями щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році (лист Міністерства освіти і науки від 03.07.2018р. №1/9-415). Зокрема, в 1-их класах для дітей із затримкою психічного розвитку та з інтелектуальними порушеннями впроваджується з 2018-2019 навчального року вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (за різними видами інтеграції – тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності), метою якої є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

Решта предметів інваріантної частини навчального плану вивчатиметься, як і 2-4-их класах відповідно до рекомендованого комплекту програм:

для 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку за редакцією Макарчук Н.О.: «Українська мова», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Фізична культура», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Соціально-побутове орієнтування» (за ред. Макарчук Н. О.);
3-В допоміжний клас – програми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку (помірна, тяжка, розумова відсталість) з навчанням українською мовою, підготовчий, 1-4 класи (автори: В.Я.Ястребова, голова науково-методичної ради КЗ”ЗОАППО” ЗОР, Хайдарова О.С.);
1-Б, 1-В, 2-Б, 3-Б, 4-Б класи інтенсивної педагогічної корекції – програми для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку: «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова (англійська)», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Образотворче мистецтво», «Фізична культура», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво» (за ред. Сак Т. В.).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти в шкільному відділенні центру «Особлива дитина», встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Містить обов’язкову інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну, в якій передбачено години на вивчення курсів за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

В інваріантній частині навчального плану цілком збережено як перелік освітніх галузей, так і обсяг годин на кожну з них. Інваріантна складова навчального плану школи включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

корекційно-розвиткові заняття для дітей із затримкою психічного розвитку щодо формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку;
корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними порушеннями щодо психосоціального розвитку та корекції психофізичних порушень.

Зміст корекційно-розвиткових занять реалізується через навчальні предмети та курси:

для дітей із затримкою психічного розвитку:

– Розвиток мовлення ;

– Ритміка ;

– Лікувальна фізкультура ;

– Корекція розвитку ;

для дітей з інтелектуальними порушеннями:

– Розвиток мовлення ;

– Ритміка ;

– Лікувальна фізкультура;

– Соціально-побутове орієнтування.

на вивчення курсу «Основи християнської етики» (Програма «Основи християнської етики для учнів 1-4, 7-11 класів», рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист 1/ІІ-6347 від 13 липня 2010 року),
Корекційні програми, рекомендовані Міністерством освіти і науки України, використовуються вчителями-логопедами, учителям-дефектологами відповідно до особливостей розвитку дітей:
індивідуальні та групові корекційні заняття (Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення дітей з помірною розумовою відсталістю в процесі ознайомлення з природою» для підготовчого -4 класів (Хайдарова О.С., Блеч Г.О.)

Поділ годин додаткового часу:

Класи	Кількість годин	Характер використання
1-А	1	Індивідуальні та групові заняття
1-Б	1	«Основи християнської етики»
1-В	2	Індивідуальні та групові заняття
2-А	1	Індивідуальні та групові заняття
2-Б	1	«Основи християнської етики»
2-В	1	Індивідуальні та групові заняття
3-А	1	Індивідуальні та групові заняття
3-Б	1	«Основи християнської етики»
4-А	1	Індивідуальні та групові заняття
4-Б	1	«Основи християнської етики»

При проведенні уроків трудового навчання для досягнення високої передпрофесійної підготовленості учнів і підсилення ступеня профілізації учні 4-А класу для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку поділяються на підгрупи (наказ МОН України від 20.02.2002 року №128).

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Корекційно-розвиткова робота спрямована на:

розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування тощо;

розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім природним середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;

формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у загальноосвітній школі;

створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

РОЗДІЛ 11. Освітня програма школи ІІ ступеня

Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

Базова середня освіта передбачає поділ на два цикли – 5–6 класи (адаптаційний) і 7–9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного віку,індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров’я, продовження навчання в профільній школі.Завдання:1. Засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.2. Якісне засвоєння іноземної мови – англійської або французької.3. Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальноїдіяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей.4. Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамкахпредметів навчального плану.5. Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль школи, сім’ї та громадськості.6. Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.

Освітня програма школи ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405; на виконання наказів Міністерства освіти і науки України: «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» від 12.06.18 № 697, «Про затвердження вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» від 21.08.2013 №1222.

5-9 класи – за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (наказ МОН України від 12.06.18р. №627) – (5- 8 класи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – Таблиця 18; 5- 9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку – Таблиця 16);

Програма окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, коротко вказує відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Освітня програма базової середньої освіти є продовженням освітньої програми початкової середньої освіти.

В навчальній програмі освіта дітей із затримкою психічного розвитку, з інтелектуальними порушеннями реалізується на основі семи освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і література» реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова». Здобувачі освіти зі складними порушеннями розвитку та інтелектуальними порушеннями предмет «Іноземна мова» не вивчається.

Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальні предмети: «Математика» (5-6 класи; 5-10 класи – для дітей з інтелектуальними порушеннями, дітей зі складними порушеннями розвитку); «Алгебра» та «Геометрія» (7-9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку).

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети: «Природознавство» (5 клас; 5-9 класи – для дітей з інтелектуальними порушеннями, для дітей зі складними порушеннями розвитку), «Біологія» (дітьми з інтелектуальними порушеннями, дітьми зі складними порушеннями розвитку даний предмет не вивчається) та «Географія» (6-9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку, з інтелектуальними порушеннями), «Фізика», «Хімія» (7-9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку), «Фізика і хімія у побуті» (7-9 класи для дітей з інтелектуальними порушеннями та дітей зі складними порушеннями розвитку).

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальні предмети «Історія України» (5-9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку, з інтелектуальними порушеннями), «Я у світі» (5 клас для дітей з інтелектуальними порушеннями), «Всесвітня історія» (6-9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку; дітьми з інтелектуальними порушеннями даний предмет не вивчається), «Основи правознавства» (9 клас для дітей із затримкою психічного розвитку).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети»: «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво» (5-7 класи, 5-8 класи для дітей з інтелектуальними порушеннями).

Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальні предмети «Трудове навчання», «Інформатика» (5-10 класи, 5-9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку).

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» (5-10 класи; 5-9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку). Фізичний розвиток учнів забезпечується шляхом проведення уроків фізичної культури, занять з ритміки, лікувальної фізичної культури.

Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 11-15 років, пов’язаних:

– з переходом від навчальних дій, характерних для початкової школи і здійснюваних тільки спільно з класом під керівництвом вчителя, до нової внутрішньої позиції учнів – спрямованості на самостійний пізнавальний пошук, постановку навчальних завдань, ініціативу в організації навчального співробітництва;

– із здійсненням на кожному віковому рівні (11-13 і 14-15 років) якісного перетворення навчальних дій моделювання, контролю та оцінки і проектування власної навчальної діяльності та побудови життєвих планів;

– з формуванням в учня критичного типу мислення, який орієнтує його на загальнокультурні цінності, норми, і закономірності взаємодії з навколишнім світом;

– з оволодінням комунікативними засобами і способами організації кооперації і співробітництва; розвитком навчального співробітництва, що реалізується у відносинах учнів з учителем і однолітками;

– зі зміною форми організації навчальної діяльності та навчального співробітництва від класно-урочної до лабораторно-семінарської та лекційно-лабораторної, дослідницької.

Перехід учня в основну школу збігається з складною фазою розвитку дитини (5-7 класи) – початком переходу від дитинства до дорослості, при якому основним і специфічним в особистості підлітка є виникнення і розвиток у нього самосвідомості – уявлення про те, що він вже не дитина, тобто почуття дорослості, а також внутрішньої переорієнтацією підлітка з правил і обмежень, пов’язаних з мораллю слухняності, на норми поведінки дорослих. Другий етап підліткового розвитку (8-9 класи) характеризується рядом наступних психолого-фізіологічних змін:

– стрибкоподібним характером розвитку, появою у підлітка значних суб’єктивних труднощів і переживань;

– прагненням підлітка до спілкування та спільної діяльності з однолітками;

– особливою чутливістю до морально-етичного «кодексу дружби», в якому задані найважливіші норми соціальної поведінки дорослого світу; – загостреною сприйнятливістю до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх відносинах;

– складними поведінковими проявами, спричиненими протиріччям між потребою у визнанні їх дорослими з боку оточуючих і власної невпевненістю в цьому;

– зростанням інформаційних перевантажень, обсягів і способів отримання інформації (ЗМІ, телебачення, Інтернет).

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

– дитиноцентрованості і природовідповідності;

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

– науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

– наступності і перспективності навчання;

– взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

– логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

– можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

– творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

– адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

З 1 вересня 2018 року навчальний процес в школі ІІ ступеня Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина» буде здійснюватися за навчальними програмами, зазначеними у Переліку навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством у 2018-2019 н.р. для використання в корекційних закладах (за нозологіями):

5-А, 6-А, 7-А. 8-А класи – програми для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку з навчанням українською мовою (укладачі:Чеботарьова О.В., Квітка Н.О; Левченко-Бутуханова Л.Й., Висоцька А.М., Трикоз С.В., Блеч Г.О. та ін.);
5-Б, 6-Б, 7-Б, 8-Б, 9-Б класи інтенсивної педагогічної корекції – програми для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку: «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова», «Світова література», «Історія України», «Математика», «Природознавство», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Трудове навчання», «Інформатика», «Основи здоров’я», «Фізична культура» (за ред. Сак Т. В., Прохоренко Л.І., Шеремет Б.Г., Кучеренко О.Ю. , Колупаєвої А.А. та ін.).

Окрім спеціальної літератури (за рекомендаціями МОН) для навчання учнів вчителі можуть використовувати підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України загальноосвітнім навчальним закладам у 2018/2019навчальному році. Педагоги самостійно розподіляють програмний матеріал відповідно до годин, передбачених навчальним планом для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного, порушеннями інтелектуального розвитку та адаптують навчальний матеріал відповідно до індивідуальних особливостей учнів.

Інваріантна складова робочого навчального плану школи включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

корекційно-розвиткові заняття для дітей із затримкою психічного розвитку щодо формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку;
корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними порушеннями щодо психосоціального розвитку та корекції психофізичних порушень.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІ ступеня, що складені на основі Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (наказ МОН України від 12.06.18р. №627) – (5- 8 класи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – Таблиця 18; 5-9 класи для дітей із затримкою психічного розвитку – Таблиця 16).

При проведенні уроків трудового навчання для досягнення високої передпрофесійної підготовленості учнів і підсилення ступеня профілізації 5-Б, 6-Б, 7-Б. 8-Б, 9-Б класи інтенсивної педагогічної корекції.

Зміст корекційно-розвиткових занять реалізується через навчальні предмети та курси:

для дітей із затримкою психічного розвитку:

– Розвиток мовлення ;

– Ритміка ;

– Лікувальна фізкультура ;

– Корекція розвитку ;

для дітей з інтелектуальними порушеннями:

– Розвиток мовлення ;

– Ритміка ;

– Лікувальна фізкультура;

– Соціально-побутове орієнтування.

на вивчення курсу «Основи християнської етики» (Програма «Основи християнської етики для учнів 1-4, 7-11 класів», рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист 1/ІІ-6347 від 13 липня 2010 року), Програма «Основи християнської етики для учнів 5-6 класів», рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист 8/1-2 від 29 червня 2006 року);
на розширення можливостей розвитку усного та писемного зв’язного мовлення, читацької діяльності та формуванню ключової комунікативної компетентності шляхом запровадження інноваційного змісту та сучасних науково-методичних підходів (системного, компетентнісного, психолінгвістичного, нейропсихологічного, особистісно-комунікативного та герменевтичного) реалізації з учнями основної ланки освіти із затримкою психічного розвитку (Програма корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку [Електронний ресурс] І.М.Омельченко, Л.О. Федорович. – К, 2016. – 113 с. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України,наказ МОН України №1148 від 26.09.2016).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених МОН України

Навчальні екскурсії у 5-9-их класах планується проводити упродовж навчального року. Час тижневого навантаження протягом року залишається без змін.

Поділ годин додаткового часу:

5-А	1	Індивідуальні та групові заняття
5-Б	1	«Основи християнської етики»
6-А	1	Індивідуальні та групові заняття
6-Б	1	«Розвиток мовлення»
7-А	1	«Основи християнської етики»
7-Б	0,5	«Розвиток мовлення»
8-А	1	«Основи християнської етики»
8-Б	2	«Розвиток мовлення»
9-Б	0,5	«Розвиток мовлення»

На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування в довільній, зручній для використання формі, з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.

Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

РІВНЕНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "ОСОБЛИВА ДИТИНА"

Кожна дитина – проект світу. І несе вона в собі особливу місію.

Освітня програма на 2019-2020 навчальний рік

РОЗДІЛ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Освітні

Навчальні предмети

РОЗДІЛ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

РОЗДІЛ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

РОЗДІЛ 8. Вивчення та оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу на 2019-2020 навчальний рік

РОЗДІЛ 11. Освітня програма школи ІІ ступеня