«Зможемо. Зможу. Зможеш ти!»

Серце матері, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами…Чи задумувався хтось із нас над тим, яке воно? Мені доводилося про це думати дуже часто. Не знаю чи повірите мені, але я зробила висновок, що серце матері, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами, – ніжне-ніжне, любляче, ні в якому разі не байдуже до інших,  повне надії…

Поетичні  рядки  Наталії Володимирівни Демедюк  є немов би доказом моїх слів:

Поки йде життя – треба жити:

Насолоджуватись, любити…

Не проходити повз байдуже,

Помічати зірки в калюжах…

Цінувати хвилину кожну –

Їх втрачати ніяк не можна!

Що ж , будьмо знайомі: Наталія  Демедюк  – лауреат премії імені Михайла Дубова (за літературний дебют – збірку «Ескізи буднів», лауреат всеукраїнського літературного конкурсу «Витоки», лауреат літературного конкурсу «Перло многоцінне», лауреат літературного конкурсу «Вітер змін», учасником альманахів» Витоки»(Національний університет «Острозька академія»), «Felichitas» («Склянка часу», Канів), «Вітер змін», Рівне), «Наше коло» (молодіжна літературна спілка «Крейда», Рівне), «Наше коло» (Спілка письменників України в Рівненській області…

Чую, як зупиняєте мене: «Стоп-стоп, це ще про Наталію?» Так, про неї! Адже вона є  автором  поетичної збірки «Сім  кРОКІВ» (2016 р.) і , щоб не втомлювати вас більше, скажу найголовніше, що хотіла вам сказати, п. Наталія –  чарівна  жінка, безумовно любляча мама, яка  бачить  і  чує – серцем.

Кожен розуміє, що у такої мами  зростає  чудова  дитина…                       Знайомтеся – Віталій!   Навчається  у Рівненському навчально-реабілітаційному центрі «Особлива дитина». Наполегливий, уважний, дуже любить маму, сестричку, бабусю і дідуся. І з щирою, привітною посмішкою щоразу спішить до  Світлани Юріївни, яка веде його  цікавими  шляхами Країни знань.

Віталій  – (по-іншому й бути не могло) дуже творчий хлопчик: любить малювати, майструвати, ліпити.  Вправні  пальчики  наполегливого  митця   ніколи не знають спокою. У 2016 році його (спільна з мамою) творча робота «Сонях»(в техніці: ліпка із солоного тіста) зайняла ІІІ місце на ІІ Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості читачів журналу «Джміль».

Так багато можна було б ще розповідати про цю прекрасну сім’ю… Дуже люблю спостерігати за  ними, за їхніми, справді, красивими взаємостосунками: чистими, щирими, щедрими на вияв любові і терпеливості, мудрості і доброти…

Завершу  цю  історію такими віршованими рядками:

Зможемо. Все ми зможемо.

Небо світліє на сході…

Думка тремтить розтривожена,

Одяг не по погоді…

Хмари рожево-сяючі,

Промінь жовто-зелений….

Важко іти, втрачаючи.

Легше, коли натхненний…

Зможемо. Зможу. Зможеш ти!

Світло розлите стелиться…

Думати, знати й вірити!

Бачити й чути – серцем! (Н. Демедюк «Зможемо», збірка «Сім кРОКІВ»)

   

Спільна творча робота п.Наталії і Віталія.

 Прокопчук С.М., заступник директора з НРР